Полтавщину невипадково називають душею України — на цій землі народились справжні титани народного духу — філософи, письменники, драматурги Григорій Сковорода, Микола Гоголь, Іван Котляревський, волелюбна героїня народного епосу Маруся Чурай, які увіковічнили неповторний людський колорит цього чудового куточка України і силу правди народної. Сьогодні, в часи нової жорстокої битви за свободу їхня історична спадщина актуальна як ніколи!
У спортивній сфері Полтавщині також є чим пишатись. Чи знаєте ви, приміром, що перша українська чемпіонка Олімпійських Ігор (1952 рік, Хельсинки) — гімнастка Ніна Бочарова зробила перші свої кроки до спортивної слави у с. Супрунівка Полтавського району, а ще одна тріумфаторка Олімпіади, веслувальниця Катерина Куришко — уродженка хутору Теплий Гадяцького району. З полтавського «Колоса» (тоді ще „Колгоспника”) розпочав свій зоряний шлях у великий спорт і колишній учень Покровсько-Багачанської школи Хорольського району, а згодом — чемпіон ХХ Олімпіади з сучасного п’ятиборства Борис Оніщенко.
Та й сьогоднішні спадкоємці спортивної слави Полтавщини, навіть попри реалії жорстокої війни з російськими агресорами, до їхньої честі, навіть не думають поступатись позиціями. Про справи Полтавської територіальної організації ВФСТ «Колос» спілкуємось з її головою Анатолієм Леонідовичем ГОЛОВАНЕМ:
ГОЛОВАНЬ: — Минулі заслуги – це, звісно, добре, але і сьогодні, в умовах війни, «Колос» не знижує темпів, і навіть нарощує кількість сільського населення, яке займається спортом. Полтавщина належить до областей України, де менше обстрілів у порівнянні з іншими регіонами, і це дає нам можливість максимально активно проводити спортивну роботу. Війна так чи інакше, впливає на всіх, але ми в «Колосі» добре знаємо, що найкращі ліки від стресу – спорт і енергійна рухова активність, і сьогодні у цьому знову переконались! Про те, чи вдалося нам організувати фізкультурно-масову роботу — свідчить статистика змагань, і тут маємо приємний парадокс: виявляється, в умовах війни у змаганнях взяли участь значно більше людей, ніж в мирний час. Одна лише територіальна організація «Колос» провела більше 60 змагань, до того ж вдалося відновити фінансування трьох місцевих осередків «Колоса», довівши кількість місцевих осередків зі стабільним фінансуванням до 15, дві працюють на громадських засадах, ще 4 — у процесі відновлення роботи. У територіальної організації є три дитячо-юнацьких спортивних школи, з-поміж яких найкращий результат має обласна ДЮСШ «Колос», яка посіла 14-е місце з-поміж 390 дитячо-юнацьких шкіл України. Це — досить високий показник, за підсумками 2023 року її визнано найкращою з-поміж подібних закладів ГО «ВФСТ «Колос». 12 наших осередків знаходяться у громадах, і тут Полтавщина за показниками всеукраїнських змагань «Колоса» також є однією з найкращих.
- Які результати має полтавський «Колос» у сегменті спорту вищих досягнень?
— До збірних України входить 19 наших спортсменів, кандидатів до збірних — 7, в резерві – ще 18. Є у полтавського «Колоса» чемпіони світу і Європи з вільної боротьби, армрестлінгу та веслування на байдарках і каное. Зокрема, Іван Приймаченко у цьому виді став чемпіоном Європи та срібним призером чемпіонату світу серед молоді, Ярослав Верблюд – чемпіоном світу серед юніорів. У 2023-му році «Колос» підготував одного майстра спорту міжнародного класу, 4-х майстрів спорту, 20-х кандидатів в майстри. Тренер обласної ДЮСШ «Колос» Лілія Занько — зараз вона боєць Збройних Сил України — стала чемпіонкою світу з армрестлінгу та бронзовою призеркою Всесвітніх Ігор, за що їй присвоєно звання майстра спорту міжнародного класу. Це унікальна людина, яка встигає перемагати на найпрестижніших міжнародних змаганнях і воювати на передовій! Лілія – гордість «Колоса» і гордість України! Окрім цього, у нас є сильні тенісисти, приміром – тандем Миколи Григоровича і Яни Закладних – батька і доньки, які є призерами чемпіонату України і успішно представляють «Колос» у змаганнях вищої ліги.
- Якщо мова йде про особистості полтавського «Колоса», хотілося б дізнатись і про знаменитого полтавського гирьовика Олега Мороза…
— Олег Арсенійович — заслужений тренер України, який підготував багатьох чемпіонів світу і Європи, двічі був визнаний кращим тренером світу! Три роки тому він змінив спеціалізацію на легку атлетику, і вже підготував за цей час чемпіонів України Ярослава Листопада (метання диска) і Сергія Шмиголя (метання списа), які входять до збірної юніорської України. Ярослав у п’ятнадцятирічному віці став чемпіоном України серед юніорів, тобто переміг суперників, на 3-4 роки старших від нього, і здобув ліцензію на чемпіонат світу! Це просто унікальний випадок, адже ці збірники – з одного села Тахтаулове, де за ініціативою Олега Мороза і за сприяння старости округу Сергія Антонюка будується сучасний легкоатлетичний стадіон. Песимістам на замітку – як можна працювати і що можна зробити навіть в умовах війни!
— Розповідь буде неповною, якщо не згадати про непереможних полтавських ветеранів!
— Можливо, «секрет» цих перемог полягає у нашій щоденній роботі… Ми постійно проводимо ветеранські змагання не лише з міні-футболу, як раніше, але й з «великого» футболу, волейболу, настільного тенісу, шахів і шашок. Саме ця масовість, а ще — неймовірний ентузіазм наших ветеранів у 2023 році призвела до перемоги полтавської команди у всеукраїнських змаганнях «Колоса» у Новояворівську, а в Береговому у турнірі з міні-футболу 50+ ми посіли 1-2 місця та стали призерами у категоріях 55+ і 60+, в яких брав участь і я. Окрім колосівських змагань, наші ветерани у складі збірної Полтавської області також виступають у всеукраїнських чемпіонатах України серед ветеранів. До речі, тільки вчора очільники спорту Полтавщини повернулися з Києва, де посіли 1-е загальнокомандне місце в Іграх ветеранів спорту України пам’яті Михайла Баки серед команд 2-ї групи — вагомий внесок у цей успіх внесли і ветерани «Колоса».
- Виходить, Ваш універсалізм став у нагоді і на футбольному полі…
— Напевно, так і є. Грати у хорошій, дружній команді, яка ще й перемагає – то суцільне задоволення, яке важко з чимось ще порівняти, особливо у наш важкий стресовий час. Пограєш годинку-півтори, поспілкуєшся з друзями – і отримуєш такий заряд позитиву, що душа співає, ти радієш життю і поспішаєш творити справи, дійсно потрібні сьогодні людям!
- Не можу не спитати і про Вашу поетичну творчість…
— Трохи вона призупинилась – щось не дуже пишеться, дивлячись на те, що відбувається сьогодні в Україні… Очевидно, зараз не той період – потрібно витрачати час для виконання своїх безпосередніх обов’язків, а це – чимала ділянка роботи щодня. Можливо, душа очікує, щоб повернутись до вічного і прекрасного з новими враженнями і новими силами…
- Відомо, що Ви справжній патріот України, і особливо це відчувається сьогодні, під час російської агресії… Що з цього приводу скажете колосівцям?
— Ситуація сьогодні дуже складна… На фронті воює мій молодший син і двоє племінників, ми постійно на зв’язку з ними і дуже переживаємо… Звичайно, усі ми хочемо, щоб Україна якнайшвидше перемогла, і стовідсотково віримо, що цей радісний день колись прийде! Головний сюжет мого життя, моєї роботи і моїх віршів — ніхто і ніколи не переможе наш український народ! Наша перемога – справа часу, але на душі страшенно важко від того, що сьогодні гинуть найкращі українські патріоти! З іншого боку, можливо, такий шлях потрібно Україні пройти і очиститись від зрадників та всякої нечисті — про все це всі добре знають…
- На початку нашої розмови Ви говорили, що спорт — найкращий спосіб покращити свій психологічний і фізичний стан…
— Фізичні вправи — це дійсно універсальний, перевірений спосіб позбутись стресу, альтернативи якому немає, і в умовах війни ця тема, на жаль, стає все більш важливою. Всілякі пігулки, антидепресанти, алкоголь у кращому випадку дають короткочасний ефект, а потім організм обов’язково цю «запозичену» енергію забирає – ще й з процентами! Саме організація масової спортивної роботи є сьогодні основним завданням товариства і на Полтавщині, і в Україні загалом. І якщо нам вдається організувати турніри та матчі, в яких, попри війну, беруть участь все більше людей, щоб набратися сил і прояснити розум, щоб врешті-решт – замість депресії повірити в себе! — то робота «Колоса» дійсно дуже важливою і потрібною нашому суспільству. Сьогодні, 24 лютого – рівно два роки повномасштабної російської агресії проти України, але ми проводимо в області цілу низку змагань з різних видів спорту. Раніше були побоювання з приводу того, чи можна змагатись, коли лунає тривога, і це місто чи громада вже були під обстрілами і є небезпека нових «прильотів»… Звичайно, брати чи не брати участь – кожен вирішує сам, але при цьому не варто забувати, як щодня, щомиті ризикують життям бійці на передовій! Тому ми вирішили, що теж маємо показати, що ми сильні, єдині, незламні, що ми обов’язково переможемо у цій війні, і Україна вийде з неї ще кращою і сильнішою!
Станіслав Міхровський